Флутафарм фемина гормональные таблетки?

Флутафарм Фемина таблетки по 125 мг 5 блистеров по 10 шт

Фармакодинамика. флутафарм фемина является нестероидным препаратом с антиандрогенным действием.

У женщин с гиперандрогенными состояниями, сопровождающимися бесплодием и нарушениями овариально-менструального цикла (например синдром склерополикистозных яичников), Флутафарм Фемина блокирует патогенное влияние эндогенных андрогенов на яичники и другие репродуктивные органы, а также на гипоталамо-гипофизарную систему. Благодаря этому у больных уменьшается выраженность симптомов гиперандрогении (гирсутизм), возобновляются менструации, улучшается фолликулогенез и менструальный цикл, что, вероятно, приводит к восстановлению фертильного потенциала у части пациенток.

Фармакокинетика. Флутамид хорошо всасывается в ЖКТ. Cmax в крови наблюдается через 2 ч после перорального приема. Быстро метаболизируется с образованием активного метаболита 2-гидроксифлутамида и других веществ. T½ активного метаболита составляет 5–6 ч. Элиминируется в основном с мочой. За 2 сут из организма выводится 91%, за 3 сут — 98% введенной дозы.

Показания

Лечение женщин с функциональной гиперандрогенией, которая сопровождается нарушениями овариально-менструального цикла, гирсутизмом, синдромом склерополикистозных яичников и бесплодием.

Применение

Женщинам с гиперандрогенными состояниями флутафарм фемина назначать внутрь по 1 таблетке (125 мг) 3 раза в сутки в течение 3–6 мес. принимать во время или после еды. обязательным является использование негормональных средств контрацепции, в частности барьерных.

Дети. Препарат не применять для лечения детей.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к флутамиду или другим компонентам препарата. гиперандрогения органического происхождения (опухоли яичников и коры надпочечников). тяжелая печеночная недостаточность (базовый уровень печеночных ферментов следует оценить до начала лечения).

Побочные эффекты

Нижеприведенные побочные реакции наблюдались при применении препарата у мужчин.

При монотерапии

Репродуктивная система: гинекомастия и/или боль в области грудных желез, иногда сопровождающаяся галактореей. Указанные реакции исчезают после прекращения лечения или снижения дозы препарата. Частота случаев гинекомастии значительно снижается при одновременном применении агонистов ЛГРГ. Снижение либидо, уменьшение количества сперматозоидов.

Инфекции и инвазии: опоясывающий герпес.

Кровь и лимфатическая система: отеки, экхимозы, лимфостаз.

Иммунная система: волчаночноподобный синдром.

Психические нарушения: депрессия, беспокойство, смущение, тревога.

Нервная система: бессонница, головная боль, головокружение.

Орган зрения: нечеткость зрения.

Дыхательная система: диспноэ, кашель.

Пищеварительный тракт: диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита, нарушения функции ЖКТ, боль в области желудка, язвенноподобная боль, изжога, запор, анорексия, жажда.

Гепатобилиарная система: повышение активности печеночных ферментов, транзиторные расстройства функции печени, желтуха, гепатит.

Кожа и подкожная клетчатка: зуд, сыпь.

Общие нарушения: повышенная утомляемость, недомогание, слабость, лихорадка, боль в грудной клетке.

Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы возникают значительно реже по сравнению с применением диэтилстильбэстрола.

Особые указания

Пациенты должны находиться под постоянным наблюдением врача. особое внимание следует уделять действию препарата на функцию печени.

Лечение препаратом не следует начинать, если уровни печеночных трансаминаз в плазме крови в 2–3 раза превышают верхнюю границу нормы. Контроль функции печени следует осуществлять в течение всего периода лечения препаратом.

Уровни трансаминаз в плазме крови необходимо определять до начала терапии флутамидом, ежемесячно в течение первых 4 мес приема препарата, периодически в дальнейшем и при первых симптомах дисфункции печени (например зуд, потемнение мочи, тошнота, рвота, повышенная утомляемость, анорексия, желтуха, боль в правом подреберье или непонятные гриппоподобные симптомы). При появлении желтухи или повышении активности печеночных трансаминаз в 2–3 раза выше нормы (при отсутствии метастазов в печени, подтвержденных биопсией) прием флутамида следует немедленно прекратить и тщательно контролировать функцию печени до выяснения ситуации.

Пациентам следует немедленно обратиться к врачу при появлении первых симптомов нарушения функции печени, таких как кожный зуд, потемнение мочи, тошнота, рвота, устойчивая анорексия, пожелтение склер и кожи, болезненность в правом подреберье и гриппоподобные симптомы.

Поражения печени обычно обратимы после прекращения терапии, а у некоторых пациентов — даже после снижения дозы.

Флутамид выводится в основном почками, поэтому может потребоваться коррекция дозы препарата у пациентов с почечной недостаточностью.

Поскольку при лечении флутамидом повышаются уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови, возможна задержка жидкости в тканях организма. Поэтому флутамид следует с осторожностью назначать пациентам с сердечными заболеваниями. Кроме того, возрастание уровня эстрадиола может повысить риск развития тромбоэмболии.

У пациентов с латентным или фактическим дефицитом глюкозо-6-фосфата может развиться метгемоглобинемия. В случае появления цианоза, метгемоглобинемии следует учитывать возможный фактор превышения дозы.

Флутамид содержит лактозу, поэтому пациенты с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не должны применять препарат.

Перед применением препарата Флутафарм Фемина женщинам необходимо исключить гиперандрогению органического происхождения (опухоли яичников и коры надпочечников).

Во время лечения не следует употреблять алкоголь.

Применение в период беременности и кормления грудью. При применении препарата женщинам особое внимание следует обращать на предупреждение беременности с помощью негормональных, в частности барьерных, средств контрацепции.

В случае положительного результата теста на беременность прием препарата необходимо немедленно прекратить.

Половые отношения с целью наступления желанной беременности можно возобновить не ранее чем через 48 ч после последнего приема Флутафарм Фемина.

Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами.

Пока не будет выяснена индивидуальная реакция пациента на препарат, следует воздерживаться от управления транспортными средствами или другими механизмами, учитывая, что во время лечения флутамидом наблюдались повышенная усталость, иногда головокружение, сонливость и расстройства зрения.

Взаимодействия

У пациентов, длительно получающих варфарин, после начала монотерапии флутамидом отмечается увеличение протромбинового времени. поэтому при сочетанном применении препарата флутафарм фемина и варфарина необходимы тщательный контроль протромбинового времени и, возможно, коррекция доз антикоагулянта.

Флутамид может замедлять метаболизм ГКС.

Следует избегать сочетанного применения флутамида с потенциально гепатотоксическими препаратами.

При применении флутамида одновременно с теофиллином возможно повышение концентрации теофиллина в плазме крови.

Необходимо избегать чрезмерного употребления алкоголя во время лечения флутамидом.

Передозировка

Одноразовая доза флутамида, которая бы вызывала симптомы передозировки или представляла угрозу для жизни, не установлена.

При передозировке диализ неэффективен, учитывая высокую степень связывания флутамида с белками плазмы крови.

Как и при лечении передозировки любого лекарственного средства, следует учитывать возможность одновременного приема нескольких препаратов. В случае передозировки, если нет спонтанной рвоты, следует вызвать рвоту. Может потребоваться промывание желудка.

Показаны стандартные поддерживающие мероприятия при постоянном наблюдении за больным и за жизненно важными функциями.

Условия хранения

В оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °c.

Источник: https://apteka911.com.ua/shop/flutafarm-femina-tabl-125mg-50-p31974

Флутафарм фемина: инструкция, отзывы, аналоги, цена в аптеках

Флутафарм Фемина — антиандрогенное средство, антагонист гормонов и аналогичные средства.

У женщин с гиперандрогенными состояниями, сопровождающимися бесплодием и нарушениями овариально-менструального цикла (например, синдром склерополикистозных яичников), Флутафарм Фемина блокирует патогенное влияние эндогенных андрогенов на яичники и другие репродуктивные органы, а также на гипоталамо-гипофизарную систему. Благодаря этому у больных ослабляются симптомы гиперандрогении (гирсутизм), возобновляются менструации, улучшается фолликулогенез и менструальный цикл, что, вероятно, приводит к восстановлению фертильного потенциала у части пациенток.

Фармакокинетика

Флутамид хорошо всасывается из пищеварительного тракта. Максимальная концентрация в крови наблюдается через 2 часа после перорального приема.

Быстро метаболизируется с образованием активного метаболита – 2-гидроксифлутамида и других веществ. Период полувыведения активного метаболита составляет 5-6 часов. Элиминируется в основном с мочой.

За 2 суток из организма выводится 91 %, за 3 суток – 98 % введенной дозы.

Показания к применению

Препарат Флутафарм Фемина предназначен к применению для лечения женщин с функциональной гиперандрогенией, которая сопровождается нарушениями овариально-менструального цикла, гирсутизмом, синдромом склерополикистозных яичников и бесплодием.

Способ применения

Женщинам с гиперандрогенными состояниями Флутафарм Фемина назначать внутрь по 1 таблетке (125 мг) 3 раза в день в течение 3-6 месяцев. Принимать во время или после еды. Обязательным является использование негормональных средств контрацепции, в частности барьерных.

Побочные действия

Нижеприведенные побочные реакции наблюдались при применении препарата Флутафарм Фемина у мужчин

При монотерапии

Репродуктивная система: гинекомастия и/или боль в области грудных желез, иногда сопровождающаяся галактореей. Указанные реакции исчезают после прекращения лечения или уменьшения дозы препарата. Частота случаев гинекомастии значительно снижается при одновременном применении агонистов ЛГРГ. Снижение либидо, снижение количества сперматозоидов.

Инфекции и инвазии: опоясывающий герпес.

Кровь и лимфатическая система: отеки, экхимозы, лимфостаз.

Иммунная система: волчаночноподобный синдром.

Психические нарушения: депрессия, беспокойство, смущение, тревога.

Нервная система: бессонница, головная боль, головокружение.

Органы зрения: нечеткость зрения.

Дыхательная система: диспноэ, кашель.

Пищеварительный тракт: диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита, нарушения функции желудочно-кишечного тракта, боли в области желудка, язвенноподобная боль, изжога, запор, анорексия, жажда.

Кожа и подкожная клетчатка: зуд, сыпь.

Общие нарушения: повышенная утомляемость, недомогание, слабость, лихорадка, боль в грудной клетке.

Беременность

При применении препарата Флутафарм Фемина женщинам особое внимание следует обращать на предотвращение беременности с помощью негормональных, в частности, барьерных средств контрацепции.

В случае положительного результата теста на беременность прием препарата необходимо немедленно прекратить. Половые отношения с целью наступления желанной беременности можно возобновить не ранее чем через 48 часов после последнего приема Флутафарм Фемина.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

У пациентов, длительно получающих варфарин, после начала монотерапии флутамидом наблюдается увеличение протромбинового времени. Поэтому при совместном применении препарата Флутафарм Фемина и варфарина необходим тщательный контроль протромбинового времени и, возможно, коррекция доз антикоагулянта.

Флутамид может замедлять метаболизм кортикостероидов.

Следует избегать сопутствующего применения флутамида с потенциально гепатотоксическими препаратами.

Необходимо избегать чрезмерного употребления алкоголя во время лечения флутамидом.

Форма выпуска

Флутафарм Фемина — таблетки.

Упаковка: по 10 таблеток в блистере. По 5 блистеров в пачке.

Состав

1 таблетка Флутафарм Фемина содержит флутамида в пересчете на 100 % вещество – 125 мг (0,125 г).

Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактозы моногидрат, кремния диоксид коллоидный безводный, кальция стеарат.

Дополнительно

Пациенты должны находиться под постоянным наблюдением врача. Особое внимание следует уделять действию препарата на функцию печени.

Лечение препаратом не следует начинать, если уровни печеночных трансаминаз в сыворотке крови в 2-3 раза превышают верхнюю границу нормы. Контроль функции печени следует осуществлять в течение всего периода лечения препаратом.

Уровни трансаминаз в сыворотке крови необходимо определять до начала терапии флутамидом, ежемесячно в течение первых 4 месяцев приема препарата, периодически в дальнейшем и при первых симптомах дисфункции печени (например, зуд, потемнение мочи, тошнота, рвота, повышенная утомляемость, анорексия, желтуха, боль в правом подреберье или непонятные гриппоподобные симптомы). При появлении желтухи или повышении активности печеночных трансаминаз в 2-3 раза выше нормы (при отсутствии метастазов в печени, подтвержденных биопсией) прием флутамида следует немедленно прекратить и тщательно контролировать функцию печени до выяснения ситуации.

Поражения печени обычно обратимы после прекращения терапии, а у некоторых пациентов − даже после снижения дозы.

Флутамид выводится в основном почками, поэтому дозировка препарата может потребовать коррекции у пациентов с почечной недостаточностью.

Поскольку при лечении флутамидом повышаются уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови, возможна задержка жидкости в тканях организма. Поэтому флутамид следует с осторожностью назначать пациентам с сердечными заболеваниями. Кроме того, рост уровня эстрадиола может повысить риск развития тромбоэмболии.

Во время лечения не следует употреблять алкоголь.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Пока не будет выяснена индивидуальная реакция пациента на препарат, следует воздерживаться от управления автотранспортом или другими механизмами, учитывая, что во время лечения флутамидом наблюдались повышенная усталость, иногда головокружение, сонливость и расстройства зрения.

Источник: https://www.medcentre.com.ua/medikamenty/flutafarm-femina.html

Флутафарм Фемина таблетки по 0,125 г №50 (10х5)

діюча речовина: флутамід;

1 таблетка містить флутаміду у перерахуванні на 100 % речовину – 125 мг (0,125 г);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки світло-жовтого кольору, з плоскою поверхнею, з рискою з одного боку і фаскою.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Флутафарм® Феміна є нестероїдним препаратом з антиандрогенною дією.

У жінок з гіперандрогенними станами, що супроводжуються безпліддям і порушеннями оваріально-менструального циклу (наприклад, синдром склерополікістозних яєчників), Флутафарм® Феміна блокує патогенний вплив ендогенних андрогенів на яєчники та інші репродуктивні органи, а також на гіпоталамо-гіпофізарну систему. Завдяки цьому у хворих послаблюються симптоми гіперандрогенії (гірсутизм), відновлюються менструації, поліпшується фолікулогенез і менструальний цикл, що, ймовірно, призводить до відновлення фертильного потенціалу в частини пацієнток.

Фармакокінетика.

Флутамід добре всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 2 години після перорального прийому.

Швидко метаболізується з утворенням активного метаболіту – 2-гідроксифлутаміду та інших речовин. Період напіввиведення активного метаболіту становить 5-6 годин. Елімінується в основному із сечею.

За 2 доби з організму виділяється 91 %, за 3 доби – 98 % введеної дози.

Способ применения и дозы

Жінкам з гіперандрогенними станами Флутафарм® Феміна призначати внутрішньо по 1 таблетці (125 мг) 3 рази на день протягом 3-6 місяців. Приймати під час або після їди. Обов’язковим є застосування негормональних засобів контрацепції, зокрема бар’єрних.

Діти.

Препарат не застосовувати для лікування дітей.

Нижченаведені побічні реакції спостерігалися при застосуванні препарату у чоловіків

При монотерапії.

Репродуктивна система: гінекомастія і/або біль у ділянці грудних залоз, що іноді супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози препарату. Частота випадків гінекомастії значно знижується при супутньому застосуванні агоністів ЛГРГ. Зниження лібідо, зниження кількості сперматозоїдів.

Інфекції та інвазії: оперізувальний герпес.

Кров та лімфатична система: набряки, екхімози, лімфостаз.

Імунна система: вовчакоподібний синдром.

Психічні порушення: депресія, занепокоєння, збентеження, тривога.

Нервова система: безсоння, головний біль, запаморочення.

Органи зору: нечіткість зору.

Дихальна система: диспное, кашель.

Травний тракт: діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту, порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, виразкоподібний біль, печія, запор, анорексія, спрага.

Гепатобіліарна система: підвищення активності печінкових ферментів, транзиторні розлади функції печінки, жовтяниця, гепатит.

Шкіра та підшкірна клітковина: свербіж, висипання.

Загальні порушення: підвищена втомлюваність, нездужання, слабкість, гарячка, біль у грудній клітці.

Порушення з боку серцево-судинної системи виникають значно рідше порівняно з застосуванням діетилстильбестролу.

Применение в период беременности или кормления грудью

При застосуванні препарату жінкам особливу увагу слід звертати на запобігання вагітності за допомогою негормональних, зокрема, бар’єрних засобів контрацепції.

У випадку позитивного результату тесту на вагітність прийом препарату необхідно негайно припинити.

Статеві стосунки з метою настання бажаної вагітності можна відновити не раніше, ніж через 48 годин після останнього прийому Флутафарм® Феміна.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Доки не буде з’ясована індивідуальна реакція пацієнта на препарат, слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами, враховуючи, що під час лікування флутамідом спостерігалися підвищена втомлюваність, інколи запаморочення, сонливість та розлади зору.

Термін придатності

1 рік 6 місяців.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 5 блістерів у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Источник: https://mypharmacy.com.ua/Flutafarm-Femina/instruction/

Флутафарм Фемина табл.0.125г №50

діюча речовина: флутамід;

1 таблетка містить флутаміду у перерахуванні на 100 % речовину – 125 мг (0,125 г);

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Флутафарм® Феміна є нестероїдним препаратом з антиандрогенною дією.

Фармакокінетика.

Швидко метаболізується з утворенням активного метаболіту – 2-гідроксифлутаміду та інших речовин. Період напіввиведення активного метаболіту становить 5-6 годин. Елімінується в основному із сечею.

За 2 доби з організму виділяється 91 %, за 3 доби – 98 % введеної дози.

Показання

Лікування жінок з функціональною гіперандрогенією, яка супроводжується порушеннями оваріально-менструального циклу, гірсутизмом, синдромом склерополікістозних яєчників та безпліддям.

Протипоказання

Підвищена чутливість до флутаміду або до інших компонентів препарату. Гіперандрогенія органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз). Тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У пацієнтів, які тривалий час одержують варфарин, після початку монотерапії флутамідом спостерігається збільшення протромбінового часу. Тому при сумісному застосуванні препарату Флутафарм® Феміна і варфарину необхідний ретельний контроль протромбінового часу і, можливо, корекція доз антикоагулянту.

Флутамід може уповільнювати метаболізм кортикостероїдів.

Слід уникати супутнього застосування флутаміду з потенційно гепатотоксичними препаратами.

При застосуванні флутаміду одночасно з теофіліном можливе підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові.

Необхідно уникати надмірного вживання алкоголю під час лікування флутамідом.

Особливості застосування

Пацієнтам слід перебувати під постійним наглядом лікаря. Особливу увагу слід приділяти дії препарату на функцію печінки.

Лікування препаратом не слід розпочинати, якщо рівні печінкових трансаміназ у сироватці крові в 2-3 рази перевищують верхню межу норми. Контроль функції печінки слід здійснювати протягом усього періоду лікування препаратом.

Рівні трансаміназ у сироватці крові необхідно визначати до початку терапії флутамідом, щомісяця протягом перших 4 місяців прийому препарату, періодично надалі та при перших симптомах дисфункції печінки (наприклад, свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, підвищена втомлюваність, анорексія, жовтяниця, біль у правому підребер’ї або незрозумілі грипоподібні симптоми). При появі жовтяниці або підвищенні активності печінкових трансаміназ у 2-3 рази вище за норму (у разі відсутності метастазів у печінці, підтверджених біопсією) прийом флутаміду слід негайно припинити і ретельно контролювати функцію печінки до з'ясування ситуації.

Пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря при появі перших симптомів порушення функції печінки, таких як шкірний свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, стала анорексія, пожовтіння склер та шкіри, болісність у правому підребер’ї та грипоподібні симптоми.

Ураження печінки зазвичай оборотні після припинення терапії, а в деяких пацієнтів − навіть після зниження дози.

Флутамід виводиться в основному нирками, тому дозування препарату може потребувати корекції у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Оскільки при лікуванні флутамідом підвищуються рівні тестостерону та естрадіолу у плазмі крові, можлива затримка рідини у тканинах організму. Тому флутамід слід з обережністю призначати пацієнтам із серцевими захворюваннями. Крім того, зростання рівня естрадіолу може підвищити ризик розвитку тромбоемболії.

У пацієнтів із латентним або фактичним дефіцитом глюкозо-6-фосфату може розвинутися метгемоглобінемія. У випадку появи ціанозу, метгемоглобінемії слід взяти до уваги можливий фактор перевищення дозування.

Флутамід містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

Перед застосуванням препарату Флутафарм® Феміна жінкам необхідно виключити гіперандрогенію органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз).

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У випадку позитивного результату тесту на вагітність прийом препарату необхідно негайно припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Діти.

Препарат не застосовувати для лікування дітей.

Передозування

Одноразова доза флутаміду, яка б спричиняла симптоми передозування або становила загрозу для життя, не встановлена.

При передозуванні діаліз неефективний, враховуючи високий ступінь зв'язування флутаміду з білками плазми крові.

Як і при лікуванні передозування будь-якого лікарського засобу, слід враховувати можливість одночасного прийому кількох препаратів. У разі передозування, якщо немає спонтанного блювання, слід викликати блювання. Може знадобитись промивання шлунка.

Показані стандартні підтримуючі заходи при постійному нагляді за хворим та за життєвоважливими функціями.